Чим Орбан «купує» угорців, і до чого тут Україна

Внаслідок візиту до Вашингтону Віктор Орбан не залишився без електорального «подарунку» від Дональда Трампа. Допомога від свого ідеологічного союзника потрібна йому, щоб уникнути поразки на виборах, які відбудуться навесні 2026 року. Дані різних опитувань сьогодні фіксують відставання його політичної сили ФІДЕС від партії ТІСА свого головного опонента Петера Мадьяра та віщують запеклу боротьбу.

Передвиборною «плюшкою» Трамп міг би ощасливити Орбана, якби у Будапешті відбувся мирний саміт президентів Росії та США. Невідомо якого прогресу було б досягнуто на ньому у справі припинення війни в Україні, але те, що Орбан, опинившись у центрі світової уваги, спробував би «вичавити» з нього максимум політичних дивідендів, сумнівів не викликало. Проте Дональд Трамп скасував саміт. Він не побачив готовності Москви до завершення війни і посилив свою позицію щодо Росії. Трамп запровадив економічні санкції проти ЛУКОЙЛу, «Роснафти» та їхніх дочірніх компаній.

Американські рестрикції щодо головних експортерів російської нафти стали б суттєвим ударом по режиму Орбана. Дешеві російські енергоносії дають йому змогу виконувати передвиборчі обіцянки, тримаючи ціни на комунальні послуги під контролем угорської влади. Щоб врятувати становище, Віктор Орбан вирушив на «уклін» до Трампа та отримав очікуваний подарунок до виборів. Угорщина не підпадає під американські санкції та зможе продовжувати отримувати газ та нафту з Росії, а сам Орбан повертається додому тріумфатором, забезпечуючи країні найнижчі ціни на енергоносії в Європі та збільшуючи свої шанси на перемогу.

Орбан – це ФІДЕС, а ФІДЕС – це Орбан…

Вперше Угорщина почула Віктора Орбана 16 червня 1989 року, завдяки вражаючому виступу молодого і нікому тоді ще невідомого 25-річного лідера партії ФІДЕС. Гасло будапештської вулиці осені 1956 року «Росіяни – додому!» прозвучав влітку 1989 року знову у виступі молодого політика особливо зухвало та голосно.

За десять років Віктор Орбан зумів перетворити молодіжну організацію ФІДЕС, створену як альтернативу угорському комсомолу на справжню політичну партію та здобути перемогу на парламентських виборах 1998 року, ставши у 35 років наймолодшим прем'єр-міністром Угорщини за всю історію країни.

Щоправда, після першого успіху була низка політичних поразок ФІДЕС на парламентських виборах 2002-го та 2006 років. Невдачі настільки сильно вплинули на лідера партії, що він був готовий піти з політики у бізнес. На деякий час Орбан повністю йде в тінь. Але час, як виявилося, лікує навіть політиків, які програли. Віктор Орбан знаходить у собі сили повернутись у гру і починає реанімацію партії, відходячи від ліберальної повістки. Спочатку зміщуючись до політичного центру, а потім стаючи одним із втілень правого розвороту в європейській політиці та яскравим лідером «євроскептиків». На парламентських виборах у 2010 році ФІДЕС вперше в історії незалежної Угорщини отримує конституційну більшість в парламенті — і з того часу владу нікому не віддає. Після двох поспіль перемог на парламентських виборах 2014-го та 2018 року, здавалося, що у 2022-му електоральні тріумфи Віктора Орбана закінчаться…

Після вторгнення Росії в Україну багато хто з угорської опозиції побачив у цьому шанс, оскільки вважали, що на виборах навряд чи зможе перемогти людина, яка багато років підтримує президента країни, яка розв'язала війну. Проте результат для опозиції, яка консолідувалась у коаліцію із шести партій, виявився діаметрально протилежним.

Осідлавши «мирний» порядок денний, ФІДЕС переконала більшість угорців, що вона за мир, а опозиція намагається втягнути Угорщину у війну. Не скупився Орбан і на щедрі соціальні обіцянки. Уряд запровадив додаткові виплати пенсіонерам, багатодітним сім'ям та дітям. «Турбота держави» демонструвалася навіть через рахунки на оплату комунальних послуг. У них вказувалися дві суми: та, яку потрібно сплатити, і та, яку уряд нібито заощадив завдяки рішенню про стримування цін. Крім цього, уряд Орбана перетворив державні ЗМІ на рупор своєї пропаганди. Усього ж правлячу партію «обслуговували» майже 500 медіа, які у різні роки придбали бізнесмени лояльні до ФІДЕС. Весь комплекс причин знову спричинив беззаперечну перемогу партії Орбана на парламентських виборах у 2022 році.

Мир, Трамп, вибори...

Сценарій, яким відбуватимуться парламентські вибори у 2026 році, ймовірно, стане повторенням парламентських перегонів чотирирічної давності. По-перше, Віктор Орбан знову має роль «миротворця». Досить згадати його «місії миру» з візитами до Києва, Москви та Пекіна, які викликали неоднозначну реакцію в ЄС. Саміт Трампа і Путіна в Будапешті, що не відбувся, міг би стати важливим елементом пропагандистської кампанії, підкреслюючи особливу роль Орбана у мирному процесі. Втім, угорський премьер-міністр не втрачає надії на його проведення і активно просуває «мирний» порядок денний. 15 листопада в Угорщині з ініціативи ФІДЕС стартувала антивоєнна кампанія. "Давайте покажемо всьому світу, що Угорщина не хоче війни", - звернувся до своїх виборців Віктор Орбан.

Особливі надії у своїй виборчій кампанії цього разу угорський лідер пов'язує із президентом США Дональдом Трампом, з яким у нього давно склалися особисті дружні стосунки. Віктор Орбан був першим європейським премьером, який підтримав Трампа ще під час його першої президентської кампанії. У 2024 році він назвав судові справи проти колишнього президента «полюванням на ведьмом» і закликав Дональда Трампа якнайшвидше повернутися до Білого дому, не боячись спричинити гнів з боку адміністрації Байдена та Європи.

Трамп платив йому «любов'ю», не шкодуючи епітетів на його адресу: «Він бос. Ні, він великий лідер, фантастичний лідер». Щоправда, іноді «любов» до угорського політика так переповнювала Трампа, що одного разу він не зміг навіть згадати країну, в якій Орбан очолює уряд: «Він, певно, один із найсильніших лідерів у світі. Він лідер Турції...».

Під час візиту до Вашингтону 7 листопада Орбан знову був обласканий Трампом, який хвалив його за «фантастичну роботу» з управління країною, перемоги над мігрантами. Вкотре, назвавши Орбана «великим лідером», Трамп дав зрозуміти, що всіма силами допомагатиме йому в виборчій кампанії.

Підсумки своєї поїздки до Вашингтона Віктор Орбан підбив повідомленням у Facebook: «Це не перебільшення: ми пережили найважливіші переговори року. Ми з президентом Трампом потиснули один одному руки, закріпивши безстроковий виняток для Угорщини з-під американських санкцій на нафту. Поки він президент, а я прем'єр-міністр, жодних санкцій не буде. Для нас ставки не могли бути вищими. Введення американських санкцій щодо російських енергоносіїв до Різдва призвело б до двох проблем - триразового зростання витрат на комунальні послуги та подорожчання бензину в Угорщині. Це справжня катастрофа. Ця небезпека була попереджена».

Ще одним важливим підсумком візиту до Вашингтону стала, за словами Орбана, згода США надати Будапешту «фінансовий щит», який дозволить не боятися погроз Брюсселя у разі «заморожування» фінансування через проблеми з верховенством права.

Поки угорський прем'єр-міністр не розшифровує про що йдеться, але, можливо, «фішка» полягає в тому, що через багатомільярдні кредити США, Центральний банк Угорщини отримає можливість у разі потреби проводити інтервенції для зміцнення угорського форинту. По суті, США перетворюються для Угорщини на аналог МВФ. Подібну угоду Вашингтон підписав з Аргентиною. Це допомогло Трампу врятувати іншого свого ідеологічного союзника президента Хав'єра Мілея, чия партія здобула перемогу на нещодавніх парламентських виборах.

Те, що Орбан отримає від Трампа те, що хоче, читалося ще до зустрічі у Вашингтоні. Президент США розглядає його як одного зі своїх союзників. А Орбан вважає себе однією з опор трампізму у Європі. Тому «подарунок» для угорського прем'єра став наслідком особливої ​​зацікавленості Трампа у перемозі Віктора Орбана та його партії ФІДЕС, яка дозволить  посилити трампістське крило у Європі.

У перемозі Віктора Орбана на виборах зацікавлений не лише Дональд Трамп, а й президент Росії Володимир Путін, з яким Орбан не припинив спілкування навіть після широкомасштабного вторгнення в Україну. Але «любов» до Росії в нього не ідеологічна, і з «інтересом». Так же як він еволюціонував з ліберала в консерватори, так само з ворога Росії він перетворився на її друга. Досить згадати, що на зорі своєї політичної кар'єри він жорстко критикував РФ. Рішення соціалістів, які тоді перебували при владі, підтримати проект «Південний потік» Орбан називав зрадою країни, а інші європейські уряди — «путінськими маріонетками». «Молоде покоління, яке нас підтримує, не повинно допустити, щоб Угорщина стала найвеселішим бараком «Газпрому!» — заявив Орбан у 2007 році, перефразовуючи радянський жарт про те, що Угорщина є «найвеселішим бараком соціалістичного табору».

Проте у 2010 році все змінилося. Формула дешевих російських енергоносіїв в обмін на лояльність Кремлю стала основою взаємин офіційного Будапешта з Москвою. "Той, хто хоче зниження цін на комунальні послуги, має захищати право Угорщини купувати нафту та газ у Росії", - заявляє Віктор Орбан.

Щоправда, вимога Дональда Трампа до європейців відмовитись від використання російських енергоносіїв та санкційні пакети ЄС, звужують можливості Орбана нескінченно користуватися нафтою та газом із РФ. Тому, про всяк випадок, Угорщина готує шляхи відходу. Так, на зустрічі у Вашингтоні Орбан присягався витратити 600 мільйонів доларів на закупівлю зрідженого природного газу в США і підписати контракт з американською фірмою Westinghouse на 114 мільйонів доларів на закупівлю ядерного палива для АЕС «Пакш», яке наразі постачається Росією. Зовсім недавно Угорщина підписала 10-річний контракт із Shell на постачання 2 млрд. кубометрів природного газу, а Віктор Орбаном відвідав ОАЕ та Катар для обговорення енергетичних питань. Так, що Москва, порівняно з Вашингтоном для Будапешта, попутник тимчасовий, ситуативний і другорядний, але поки що потрібний.

І не лише через дешеві енергоносії. Росія забезпечує Орбану ще й простір для політичного торгу, в якому він, гарцюючи перед союзниками по НАТО та ЄС «верхом» на Путіні, спонукає тих до поступок. А заразом і демонструючи виборцям свою непохитність, у поєднанні з прагматичністю.

«Українська карта»…

Поряд із «миром», паралельним кейсом зовнішньополітичного порядку денного ФІДЕС є розігрування «української карти», яка завдяки Орбану перетворилася, чи не на головну тему виборчої кампанії. Нагнітання істерії навколо «української загрози» дозволяє ФІДЕС використовувати страх війни між ЄС і РФ для мобілізації свого електорату, відволікати його увагу від серйозних економічних проблем, демонструвати особливу «турботу» Орбана щодо захисту національного суверенітету, на який «зазіхає» ЄС. При цьому угорський прем'єр примудряється використовувати Україну ще й для торгів із Брюсселем, домагаючись від нього повернення частини «заморожених» угорських траншів.

Орбану не звикати використовувати «образ ворога» задля досягнення електоральних результатів. У різні роки він та його партія ФІДЕС прагматично «захищали» угорців від американського мільярдера та філантропа Джорджа Сороса, мігрантів, Некомерційних громадських організацій та представників ЛГБТК+. Наразі Орбан «захищає» угорців від українців.

Позиція офіційного Будапешта щодо України мала свою передісторію. Стосунки між двома країнами почали псуватися ще навесні 2014 року, коли у розпал анексії Криму та АТО на Донбасі Віктор Орбан зажадав автономії для угорців Закарпаття.

2019-го в Україні почав діяти закон про державну мову і це викликало негативну реакцію в Будапешті. Там заявили, що Україна «пригнічує угорську мову та освіту». Спроби врегулювати ситуацію ні до чого не спричинили.

Потім Росія вторглася до України. Офіційно Угорщина засудила агресію РФ. "Разом з нашими союзниками по Європейському союзу та НАТО ми засуджуємо військовий напад Росії", - заявив Орбан 24 лютого. Але при цьому наголосив, що угорський уряд має насамперед думати про безпеку громадян своєї країни.

З самого початку агресії Орбан відмовлявся підтримувати антиросійські санкції, які «можуть нашкодити угорській економіці». Використовуючи право вето, Угорщина блокує на рівні ЄС пакети фінансової та військової допомоги Києву та виступає проти постачання зброї Україні, стверджуючи, що війна через це не закінчується, а її продовження – помилка Заходу.

За іронією долі, у Будапешті 1994 року Україна розлучилася зі своїм ядерним арсеналом, а сьогодні Угорщина стала головною перешкодою для  її вступу до ЄС. Офіційний Будапешт на всіх рівнях заявляє, що Київ не готовий до членства. Орбан аргументує це тим, що приєднання вдарить по угорських фермерах та економіці, додаючи відомих алармістських відтінків про те, що вступ України до Євросоюзу призведе до війни між ЄС та Росією.

Продовжуючи "ліпити" з України "образ ворога", влада проводить консультативний референдум, на якому нібито 95% угорців висловилися проти вступу України до ЄС. І хоча опозиційні партії оцінили цю акцію як пропагандистський трюк, а не чесний плебісцит, його результати дозволяють Орбану гальмувати євроінтеграцію Києва.

Посилюючи свою «антиукраїнську кампанію» Орбан намагається «сколотити» в рамках ЄС альянс, який «скептично ставиться до України», об'єднавшись із Андрієм Бабішем, чия партія ANO перемогла на парламентських виборах у Чехії, та прем'єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Але, судячи з відсутності реакції останніх, черговий антиукраїнський прожект Орбана, явно приречений на провал.

Розігрування «антиукраїнської карти» поки що не приносить Орбану тих результатів, на які він розраховував. ТІСА, як і раніше, випереджає ФІДЕС, а виборці не відчувають, що вступ України до ЄС впливає на вартість їхнього життя. Одним словом, поки що в Угорщині «холодильник» явно перемагає «телевізор».

Альтернатива для Угорщини

Зовнішня політика, якщо судити з опитувань громадської думки, не входить до основних пріоритетів угорських виборців. Їх найбільше хвилює зростання цін, низькі доходи, якість охорони здоров'я та проблеми з корупцією. Саме прикувши увагу до внутрішнього порядку, лідер опозиційної партії ТІСА («Повага і свобода») Петер Мадьяр має намір перемогти Орбана на майбутніх парламентських виборах.

Широку популярність Мадьяру принесло його бурхливе сімейне життя. Його колишня дружина була міністром юстиції в уряді Орбана і опинилася в епіцентрі скандалу, пов'язаного з помилуванням президентом країни Каталін Новак - жінки, яка працювала заступником директора одного з державних дитячих будинків і покривала свого начальника, замішаного у педофілії. Для Каталін Новак, яка побудувала кар'єру на захисті дітей, та ФІДЕС, яка виступає за «традиційні цінності», скандал став серйозним ударом.

Новак визнала, що припустилася помилки, і пішла у відставку. Разом з нею про звільнення з посади та з політики оголосила і Юдіт Варга, колишня дружина Мадьяра, яка підписала документ про помилування. Через кілька годин після відставки колишньої дружини Мадьяр опублікував у Facebook пост, де заявив, що йде з усіх державних посад, «не бажаючи бути частиною системи».

Скандал вийшов на новий рівень, коли він опублікував аудіозапис своєї розмови з колишньою дружиною, в якій вона повідомляла про плани глави канцелярії прем'єр-міністра втрутитися в одне з антикорупційних розслідувань.

Мадьяр швидко стає популярною публічною фігурою і очолює багатолюдні антиурядові мітинги навесні 2024 року. На хвилі популярності його партія ТІСА набирає на виборах до Європарламенту 30% голосів, незначно поступаючись ФІДЕС.

У 2025 році ТІСА взагалі стає лідером електоральних переваг, випереджаючи партію влади від 4% до 10%. Цьому сприяла як електоральна втома, що накопичилася у людей після тривалого перебування Орбана при владі, так і креативна кампанія, яку проводить  Петро Мадьяр, демонструючи популістський підхід, достойний Орбана. Цей рік він провів у політичному турі країною, подорожуючи на скутері, кінному візку, класичному кабріолеті і навіть на каное, з'ясовуючи в угорців їхні проблеми та пропонуючи шляхи вирішення.

Що Мадьяр пропонує виборцям? По-перше, покращення відносин з ЄС, які остаточно розладналися при Орбані. Політик обіцяє повернути угорцям 18 млрд євро заблокованих Євросоюзом. Ця сума еквівалентна десятій частині ВВП країни здатна помітно пожвавити економічний ріст. Лідер ТІСИ хоче наслідувати приклад польського прем'єр-міністра Дональда Туска, який після перемоги на виборах у 2023 році швидко відновив доступ до фондів ЄС.

Ще один засіб для відновлення довіри інвесторів до угорської економіки – це боротьба з корупцією. Багато експертів стверджують, що держава під управлінням ФІДЕС стала засобом захоплення економіки та розподілу потоків та доходів серед «своїх». Орбан створив щось на кшталт лайт-версії путінізму. Ця модель не така репресивна, як у Росії, але спорідненість їх у тому, що Орбан і, пов'язані з ним бізнесмени, чиновні прошарки мають великий економічний вплив. Через шість років після вступу до Євросоюзу, коли Угорщина почала отримувати на розвиток щедрі дотації з фондів ЄС, уряд дбайливо стежив за тим, щоб гроші отримували близькі йому люди.

Як зазначають спостерігачі, прем'єр-міністр та його оточення контролюють підприємства та компанії, що становлять близько 30% ВВП країни. Сам Орбан категорично відкидає звинувачення у корупції, називаючи збагачення близьких йому людей – «створенням в Угорщині національної буржуазії». Проте за індексом сприйняття корупції Transparency International Угорщина займає останню позицію серед країн ЄС.

У питаннях зовнішньої політики Петро Мадьяр не приховує, що його завдання повернути Угорщину «на Захід» та стати «гордим союзником» НАТО та «повноцінним членом ЄС».

Про війну в Україні він висловлюється обережно, з одного боку, не ставлячи під сумнів той факт, що Росія – агресор, а з іншого – наполегливо повторюючи, що «великі держави та обидві сторони повинні сісти за стіл переговорів». У наданні військової допомоги Києву його позиція є неоднозначною: він закликає підтримати Україну, але мирним шляхом і через дипломатичні зусилля. Щодо вступу України до ЄС, то Петер Мадьяр проти її прискореної інтеграції. Загалом, в «українському питанні» риторика Мадьяра не надто і відрізняється від позиції Орбана, хоча від Кремля, на відміну від прем'єр-міністра, опозиціонер намагається триматися подалі.

Перший огляд сил команди Орбана та Мадьяра провели 23 жовтня у Будапешті, приурочивши свої мітинги до дати невдалого антирадянського повстання 1956 року. Десятки тисяч людей по обидва боки показали глибоку поляризацію угорського суспільства.

І у ФІДЕС, і у ТІСИ досить потужне ядро ​​підтримки, яке залишиться незмінним. Проте в країні з майже 10-мільйонним населенням велика частка виборців, що не визначилися. Право голосу мають близько 8 млн. угорців, із них 700–900 тис. осіб ще не визначились із вибором. Деякі експерти вважають, що цей показник може бути ще вищим, і кожного четвертого виборця можна назвати «хитким». Тому за п'ять місяців до виборів лідери двох політичних сил щосили намагаються перетягнути на себе виборців, які не визначились, від голосів яких і залежатиме результат голосування.

Віктор Орбан має намір, як і в 2022 році спробувати втримати свій електорат і перетягнути голоси виборців, що вагаються, «миротворчістю» і потужним соціальним пакетом. Бюджетникам він пропонує щорічну житлову субсидію у розмірі 1 мільйона форинтів (3000 дол.), яку можна направити або для погашення іпотеки, або як початковий внесок за новим житловим кредитом.

Зважаючи на потужні студентські протести 2024-2025 років, Орбан намагається стримати молодіжне невдоволення через привабливі соціальні програми. Для молодих сімей уряд запустив іпотечні кредити зі ставкою 3% на строк до 25 років.

Ще одна група, чутлива до соціальних виплат – багатодітні сім'ї. Для них уряд підготував податкові пільги, фінансову допомогу на купівлю автомобіля та збільшені виплати на народження дітей.

Не залишилася поза увагою і ще одна політично активна група – пенсіонери. 2020 року уряд Орбана відновив виплату 13-ї пенсії понад 2,5 млн. пенсіонерам. Таким чином, люди похилого віку отримали ще одну додаткову пенсію на рік. До виборів команда прем'єр-міністра хоче ощасливити пенсіонерів 14 додатковою виплатою. Щоправда, цей крок обійдеться бюджету в 1,6 млрд. доларів. Експерти зі скепсисом ставляться до ініціативи Орбана, скоріше сприймаючи її як передвиборчий pr, а не як серйозний проект. Щоправда, у сусідній Польщі 14-та пенсія – не прожект, а реальність.

Зупинити переможний марш Мадьяра ФІДЕС має намір не лише популістською соціальною політикою. В арсеналі достатньо інших інструментів. В Угорщині більшість депутатів обирають у мажоритарних округах. Щоб обмежити вплив міст, у яких лідирує опозиція, потрібно «правильно» нарізати округи. У грудні минулого року було внесено відповідні зміни до виборчого законодавства. Парламент, підконтрольний Орбану, зменшив кількість депутатів, які обираються в Будапешті, з 18 до 16, а два мандати передав до передмість.

З 2020 року в Угорщині діє режим надзвичайного стану, запроваджений через пандемію COVID-19 та продовжений через війну в Україні. Нещодавно парламент продовжив його ще на 180 днів до травня 2026 року. Надзвичайне становище надає уряду Угорщини широкі повноваження: зупиняти застосування окремих законів та «вживати інших заходів у надзвичайних ситуаціях». На думку деяких експертів, дія НС може серйозно обмежити протестну активність опозиції.

Одним словом, ставки на цих виборах підняті максимально високо. Чимало представників чинної влади у разі поразки можуть опинитися не в опозиції, а у в'язниці, а це означає, що бій за Угорщину буде «не на життя, а на смерть».

Игор Алєксєєнко, спецвально для "ОстроВа"